Великий сум і розпач огортає коли замислюєшся над трагедією Голодомору. 
   Але, як історика  мене цікавить не стільки оплакування лиха, а в першу чергу його причини і передумови. Чому Голодомор став можливим? Де точка неповернення? Як розпізнати небезпечні сигнали, щоб лихо не повторилося? 
   Деякі відповіді є у цьому відео.

   З важким серцем ми сьогодні вшановуємо пам`ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років.

Пам’ятаємо усіх, хто помер голодною смертю та схиляємо голови перед тими, хто,розділивши останній шматок їжі з іншими, зміг вижити. 

Тоді б їх врятував хліб. Сьогодні нас врятує пам`ять. 

21 листопада. Дивне співпадіння. Чи знакове? 21 листопада - свято архангела Михаїла, очільника небесного війська . 21 листопада - день початку Помаранчевої та Революції Гідності. Дивне співпадіння, чи все таки знакове?

Будьмо гідними та і цінуймо свою свободу. 

 Тематична екскурсія Львовом 

"Слідами ЗУНР".

      Церква Ольги і Єлизавети - вулиця Листопадового Чину - пам'ятник героям ЗУНР - пам'ятник героям Листопадового Чину - Музей визвольної боротьби України - Личаківський цвинтар, меморіал пам'яті УГА.

"Цей день в історії України:
1918, 1 листопада – у Львові розпочалося повстання, метою якого було встановлення української влади на західноукраїнських землях, що увійшло в історію під назвою “Листопадового чину”. Внаслідок чого згодом проголошено Західноукраїнську Народну Республіку.
“Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки”, - емоційно виголосив Дмитро Вітовський під час засідання Української Національної Ради та Військового Комітету увечері 31 жовтня.
На уламках Австро-Угорської імперії, що зазнала поразку у Першій світовій війні, поляки, чехи, словаки проголосили національні держави. Влада новопроголошеної Польщі заявила про включення Галичини до складу своєї держави. Зі згоди Антанти була створена Польська ліквідаційна комісія, яка мала б шляхом збройного  виступу захопити владу у краї. Тим паче, що адміністративні посади у Східній Галичині займали поляки. Для реалізації цих планів на 1 листопада було заплановано приїзд комісії до Львова.
31 жовтня представники Української національної ради та Центрального військового комітету на чолі із сотником Дмитром Вітовським зібралися у львівському  Народному домі для прийняття рішення. Вітовський  переконав зібрання негайно, не чекаючи приїзду ліквідаційної комісії, перебрати владу в місті на себе.
Військовий комітет перейменовано в Українську генеральну команду, яка стала керівним центром повстання. Штаб розташовувався у Народному домі.
Повстання розпочалося о 4–й годині ранку. Українські частини зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище. Над ратушею і намісництвом підняли синьо–жовтий прапор.
Майже безкровно українська влада була встановлена в Станіславі, Коломиї, Снятині, Жовкві. В деяких містах це відбулося завдяки збройним виступам місцевих жителів.
Уже надвечір 1 листопада польські військові організації підняли повстання. Почалися вуличні бої.
Попри утворення українського уряду та проголошення ЗУНР, збройне протистояння між Українськими Січовими Стрільцями та польськими вояками призвело до польсько-української війни".(УІНП)